Запоріжжя
Всім привіт. Міжсезоння закінчилось і тому знову починаються публікуватись звіти, які нікому не потрібні. Цього разу звіт з Запоріжжя, яке знаходиться на берегу Дніпра і славиться своєю гідроелектростанцією, Хортицею, одним з найдовших в країні проспектів і довгу дорогу від стадіону до вокзалу.
На цей виїзд Солянка виїхала складом з 11 людей. Десятеро їхали прямими поїздами, і лише Ж-а, себто я, їхав скаженим маршрутом через Білу Церкву і Дніпро. Отже, в той час, як всі вже давно спали, я старався знайти щось нове на Білоцерківському вокзалі, але так нічого і не знайшов…хіба що велику порцію чаю за 4 грн.
Саму історію про виїзд можна розпочати ще подіями тижневої давнини, коли ми в складі 5 людей зібрались в одній з недобудов недалеко від кінця міста щоб намалювати текстівку в підтримку Зозулі. Малювали, малювали, розраховували встигнути до темряви, але раптово закінчилась фарба, тому я з Т-ою поїхали погрітись))) і купити фарбу, в той час, як В-ня, Б-ін і Шп-к замерзали в тій будівлі. Домальовували вже при ліхтариках і холоднючому вітрі, але все зробили добре і без косяків. Трохи помалювали на стінах і задоволені порозходились по домівках.
Тепер про виїзд. Як я вже сказав, поки всі вже спати, я шарився по вокзалу Білої Церкви.
Їхав так, бо на прямий поїзд не встигав. Поїзд був до Дніпра, і квитки швидко розійшлись. Думав, що ще хтось такий “розумний” як я буде їхати, але їхав я гордим одинаком. В поїзді спав аж до Дніпра. З вокзалу одразу йду на маршрутку і їду до житлового масиву Тополь-3, який знаходиться на виїзді з міста…
…А хлопці в цей час угорали на Хортиці
Я ж вийшов на трасу і прозрів, що ще хтось крім мене стопить. Всі казали, що теж недавно вийшли на позицію. Я відходжу трохи далі від усіх і десь за годину мене підбирає якийсь таксист, який відвіз аж на…6 кмдо якогось продуктового магазину. Це місце виглядало якось так
Ще з годину тупки і мене підбирає один зі старих хохлів, який їхав на матч з жінкою. Через пару кілометрів ще підібрали двох хлопців з Д.Ультрас. Доїхали десь за годину.
Доїхали до стадіону. Десь за півгодини підійшла всі банда і разом заходимо. Шмон скоріше для галочки, у В-ні навіть не пробили рюкзак, в якому був наш банер і наша текстівка.
Здається, я ще не писав про погоду…Так от, я відчував ефект дежа-вю: 2 роки тому, початок березня, теж виїзд сюди ж, теж вся банда прямим поїздом а я таким же маршрутом, такий самий дощ, який під час дороги перейшов в сніг, який по ходу матчу посилювався, теж всі позамерзали. Але цього разу після матчу сніг закінчився, на щастя. Але якщо мені в зимовому взутті було холодно, то як же було тим, хто був в кросівках…
На 4 хвилині ми пропускаємо безглуздий гол, і почались думки про марну підготовку гравців, але вже до кінця тайму ми виходимо вперед. Кожен гол супроводжувався піротехнікою засобами для зігрівання)). В другому таймі нічого цікавого не було. Луганчан на секторі десь з 20 людей.
Після матчу особливо не поспішаючи поїхали на вокзал. Півгодини до поїзду більшість вбивали в шашличній. Навіть в атб не було весело, бо охоронці приїхали на виклик, кілька хвилин потупили і поїхали геть.
Всі, хто їхав цим поїздом туди, знав всіх хороших провідниць, та й вони не забули хлопців, тому в поїзді було весело. На жаль, я так і не сфоткався з тією няшкою-провідницею, яка була у нас…проте кілька поцілунків від неї таки отримав))
Їхали-їхали і нарешті приїхали в Кривий Ріг, де була 40-хвилинна зупинка. Частина хлопців пішли в атб, я обрав прогулянку по привокзальній..
Розмовляю по телефону і бачу, що хлопці біжать на поїзд, ну, думаю, весело їм)). Через пару хвилин звідти ж спокійно йдуть Бр-н і Шп-к. Підходжу до вагону, де дехто заряджає і П-як поїхав на підніжці іншого поїзда, чим ледь не довів нашу провідницю до сивини))). Майже всі вже розійшлись по вагонам, на платформі залишилось кілька людей, і тут до нас йде 10-15 копів. Цікавимось, що тут відбувається, кажуть, що “ваші хлопці винесли атб” аж на 500 грн. Зашли до нас в вагон, вивели фанатів і почався перегляд фільму запису з камер спостереження. Хотіли пакувати Бр-на, бо його одяг був дуже схожий на одного з запису, проте придивились і зрозуміли, що Бр-н так смішно сальто через турнікет не зробив би одяг Бр-на і того хлопця не однаковий. Незрозуміло для чого копи ще й пройшлись по вагонам, кожен світив ліхтариком по очам, але з нашого вагону нікого не вивели. А з сусіднього вагону вивели В-ву. Помітили ми це лише коли поїзд вже почав їхали, тому не змогли нічого зробити. Копи ще й дали завдання провідникам переписати дані з білетів кожного пасажира. Наша няшка, яка до цього відмовилась бути свідком, звісно все переписала, але на наше прохання кілька прізвищ таки змінила. Хз, нащо цей перепис треба… Після цього вже всі полягали спати і прокинулись вже в Києві де сонні розійшлись по домівках.
Катайте виїзда і будьте няшками! 🙂