Полтава
На останній виїзд 2016 року Солянка їхала різними шляхами, але майже повним складом. В-ня, Б-р, М-к і Н-ць їхали сс-колісницею…
…півгрупи Труси(П-ка і П-як) їхали нічними собаками і влаштували свої перші концерти в собаках і Гребінці, та й в місті дали жару)), а до того теж відзначились тим, що коли до них на вокзалі підійшов якийсь бомж з проханням про гроші, вони, які тоді купляли каву, дали тому бомжу гроші…з чайових бармена, який в цей час їм готував каву)))…
…П-ий їхав ще одним спрінтером. Я ж спершу хотів їхати ранковими собаками, але Б-н запропонував вписатись в експрес, тому так і поїхали. Отже, виходжу тоді, коли ще темно, і йду на… Київ-московський, бо звідти є собака до вокзалу, а на метро я не встигнув би. Зустрічаюсь з Б-ном, який вже почав нервувати, бо до відправлення поїзду залишалось 5 хвилин, і спокійно вписуємось. Одразу скидуємо речі подругам, які теж на футбол їдуть, і виглядаємо контролерів. Вільних місць вистачає, тому після того, як нас не спалили, падаємо хто куди, Б-н впав до П-ра, я до М-ка з Мотодрезини. За півтори години розмовляли про все, від Неаполя до виїздів до перемир’я. Приїхали в Полтаву і офігіли: снігу по коліно, суцільна ожеледь, метрові бурульки і ніхто це не прибирає 
Зустрічаємось з кінологами, невеликий перекус і пішли до білої альтанки, трохи пофографувались і пішли під стадіон.
Під стадіоном зустрічаємось з рештою, купляємо білети і спокійно заходимо. На гостьовому, здається, було більше людей, ніж на всьому стадіоні. Звичне піро після голів, дикий дубак і чудовий результат матчу.
Після матчу ті, хто планував вписуватись в хюндай, пішли в тц грітись. П-як вписався в бас. СС-колісниця майже одразу поїхали. Пропонували мені вписатись, але я чомусь відмовився, знав би, що буде далі… В тц трохи траблів з адміністратором, яка викликала копів, бо не всі купляли собі щось. П-ка купив собі білет, тому я з Б-ном орієнтувались вже по ньому. До речі, на зворотню дорогу тих, хто мав намір вписуватись, було в 15-20 разів більше ніж сюди, де безбілетними були лише я і Б-н, через це я почав нервувати. Отже, зайшли в поїзд і одразу піднявся кіпіш. Ще й вільних місць було обмаль. Кілька разів я уникнув шмону контролера, але не пощастило…Півгодинний виніс мозку нічого не дав, і під супроводом патрулів мене виписують в Миргороді. Виявилось, що я єдиний, кого таки виписали :'(. Після Миргороду кіпіш припинився і всі спокійно доїхали. Я ж особливо не переживав, бо через 20 хвилин їхав ще один хюндай. Спокійно заходжу, скидаю свої речі на одне з безлічі вільних місць, годину вбиваю на барі питаннями про тутешню роботу(восени і сам хотів працювати стюардом в хюндаї, але мене не взяли), правильність написання прізвища і халявного окропу. Але чи криза чи ще щось, але стакани були галімими і я боявся, щоб вони не розвалились. Тому після другого чаю я пішов на “своє” місце, де за годину мене ніхто не чіпав і я спокійно доїхав до дому. Хотів ще передати вітання провідникам з того поїзду, звідки мене виписали, але на жаль не встиг.
До зустрічі в лютому в Запоріжжі. Катайте виїзда!