Одеса

Posted on Updated on

Хотів відкрити купальний сезон- натомість пробив чігірь…
На останній виїзд нас знову їхало п’ятеро. В-ня, П-ий і Б-с їхали спрінтером, П-як вписався в пряму тягу. Я ж, не бажаючи приїжджати о 5 ранку, трохи мудрую і роблю собі маршрут з пересадкою в Жмеринці і прибуттям в Одесу о 9:45. Знову думав, що їхатиму сам, але на вокзалі зустрів А.А. і М-са, які теж їхали цим дивакуватим маршрутом.

На пересадку у нас було 11 хвилин, на що М-х казав, що я запізнюсь на пересадку… Спочатку все йшло чудово, але вже на другу зупинку(Попільня) поїзд запізнився на 5 хвилин. На третю зупинку(Козятин) поїзд спізнився вже на 10 хвилин. А коли в Вінницю він прибув вже з 20-и хвилинним запізненням- у мене почалась паніка, про яку я повідомив іншим. Почали пробивати інші поїзда і собаки, але варіантів було аж 2: Мінський поїзд о 6:30( а ми мали прибути о 3:33) або ужгородський о 8:50… Повідомив провіднику про проблему, пообіцяв, що спробують затримати той поїзд. В Жмеринку ми прибули з 13-и хвилинним запізненням, тобто на пересадку запізнились на 2 грьобані хвилини. Невелика біганина вокзалом але поїзда вже не було… Одразу ми підняли на ноги весь вокзал з вимогою доставити нас в Одесу. Вже під вокзал нагнали космонавтів і купу автозаків, старший мент попросив нічого не ламати і пообіцяв щось вирішити, і вже за годину ми купались в холодному морі. Насправді я трохи здивувався тим, що решта не дуже переживали через просраний поїзд, а в одне лице я нічого не зробив. Тітонька на касі лише сказала, що на пересадку треба мати не менше години. Довелось здавати білет, за який я отримав аж…2 грн. 77 коп. Перемога! М-с і А. повсідались спати, а я розглядав стелю залу очікування і поїзди. Квиток на мінський поїзд по студаку коштував ~85 грн, хоч і можна було легко вписатись, тому ми чекали 5 годин до ужгородського поїзда…

На останню годину вирішили прогулятись цим туристичним містом…Знайшли навіть магнітики

Ось такі там лежачі поліцейські


Повернулись на вокзал і незабаром приїхав наш поїзд.

Я навіть не чекав, поки поїзд поїде, і одразу завалився спати. Прокинувся десь під Одесою. На вокзалі зустрілись з Н-им, який блаблакаром доїхав за 3 години, і пішли в пх. По дорозі потрапили під 10-и хвилинну зливу, після якої знову стало парко. В пх засіли на дві години, там зустріли Нострадамуса М-ха…Хтось чесно обідав, хтось заряджав телефон, а хтось запрошував милу дівчину з бару до Києва, на що вона скромно посміхалась)). Віва пішла на пляж, а я ж залишився дозаряджати телефон в компанії хохлів, з якими їхав автостопом в Дніпро минулої осені. Зрештою до матчу лишилось 2 години, тому і я трохи пройшовся до Потьомкінських сходів і назад, по дорозі ще й примудрився заблукати.



Дійшов до стадіону, по дорозі зустрівши П-ка з компанією. Решта вже були там, В-ня взяв на всіх безкоштовні білети. Шмон слабенький але ведеться відео-зйомка. На секторі трохи більше 100 хохлів і дофіга місцевих кузьмічів, які дізнались про халяву. Трохи піро після голів, більше піро на 88-ій хвилині і 2 вогнегасники)). В перерві отримали привітання 8 людей, для який цей сезон став золотим. На 20 секторі банер в підтримку команди і трохи піро. На 8+8 секторі купа чорних димів, кілька ракетниць і теж юзання вогнегасника. Після матчу один з них вибіг на поле, і звідкись нагнали купу космонавтів. Кількох хлопців наче запакували.






Після матчу ті, хто їхав спрінтером, одразу поїхали додому. П-як з компанією пішли в сторону центру. Я ж разом з Н.П. пішов на пляж, на який я так не сходив вдень. Зависли там день на годину,зустріли тих самих хохлів з пх, які не відмовили собі покупатись в холодній воді, і пішли чігірями в цивілізацію. Вдень ті кущі і ті стежки справляють нормальне враження але вночі там стрьомно ходити, а раптом змія виповзе і все таке…

Виявляється, ці фонтани працюють лише до 22:00

Більш-менш знайомим вулицями вийшли до вокзалу і тупо втикали на платформі, думаючи, з якого вагону той піонертабір з набуханими вожатими…Виявилось, що з вагону Н.П. В моєму вагоні їхало більше половини Д.Ультрас, тому все було спокійно. За розмовою з Н.П. з соком і шоколадкою, яких після походу в магазин було купа, не помітили, що вже 2 година ночі, тому я пішов спати. На нижній полиці спала мама з дитиною, тому я робив ставки, коли ж вони мене розбудять, але вони вийшли десь в Жмеринці, яку я тепер ненавиджу, і мене розбудили якісь підлітки, які занадто азартно рубились в дурня чи щось таке…Ну і через годину найкраще місто, і всі розійшлись в очікуванні нового сезону.
Ось так закінчився не дуже вдалий сезон 2016/2017, який став золотим по Україні для трьох “Соляничів”. До зустрічі через півтора місяця!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *