Одеса on tour
До Одеси банда в неповному складi вирушила кiлькома маршрутами! Б-р поïхав тягою до Бiлгород-Днicтровська, де прогулявшись місцевим замком вирушив денною собакою до Одеси.
Б-с за день до матчу приïхав до Одеси скориставшись послугою бла-бла-кар та разом iз одним з побратимiв зняли на добу квартиру.
М-к поïхав на адовiй колесницi спринтер-фюрера – Д-са, в якiй свiй 100-й виïзд пробивав один iз олдових та поважних фанатiв Д-д!
Фан В-ня разом iз П-ком, Б-ном та П-им вирушили в on tour прямою тягою, в якiй ми ïхали приблизно 14 годин 88 хвилин та прибули до Одеси о 6.00 iз годинним запiзненням!
На жаль до Одеси не змогли вирушити нашi побратими – Ж-ра, Н-ць та М-ий!
Зайшовши до прямоï тяги Киïв – Одеса, пiд заряд П-ка “Don’t stop hooligans” ми зайняли передостаннє купе та боковуху. У нас було одне зайве мicце, оскiльки у М-ого помінялись плани і він не змiг поïхати, а когось вписати не виявилось можливим, так як нiхто не вiдреагував на нашi пропозицiï, тому у нас було багацько зайвого мiсця i нам нiхто не заважав. Останнє купе iз боковухами зайняли якiсь молодi хохли. Вони практично всi були на кузьмiчовських розах, тому я спочатку подумав, що це хулiгани з фан-клюбу)), але згодом, коли я спитав, стало зрозумiло, що хлопцi з трибуни wbc i як не дивно, вони як раз стоять бiля нас на секторi, хоча я ïх жодного разу там не бачив, але то таке. Нам було цiкаво порозмовляти з ними, тому ми запросили ïx до себе. Малi були дуже смiшнi та перебравши зайвого трохи бешкетували, але ми дали ïм зрозумiти, що це зайве i треба вести себе чемно, якщо ти фанат ДК! Один малий був в тельнику, тому його одразу прозвали десантником)). Вiн ще й був на верхнiй полицi, тому погоняло було придумано дуже швидко))). Практично всi вони пробивали свiй перший виïзд, а у десантника це був аж третiй. Хлопцi розпитували у нас про виïзди, про нелегке фанатське життя. Нам було дуже цiкаво з ними спiлкуватися, радили ïм як себе треба поводити, розповiдали цiкавi icторiï. Згодом всi вони отримали вiд нас велику кiлькiсть налiпок. От так i пройшов час за розмовами. Коли на ранок входили з тяги в Одесi, побажали малим вдалого дня, потiм ми ще багато разiв перетиналися у мiстi. В день матчу в Одесi було дуже холодно, приблизно +3 градуси, але це зовсiм не збентежило нас i ми в чотирьох вирушили на пляж. Коли прийшли, зрозумiли, що в нас вже практично все вiдморожено, але це не стало приводом для того, щоб дехто з нас не пiрнув у холодне море)))). Тим смiливцем виявився П-як! Роздягнувшись наголо вiн з розбiгу з причалу пiрнув у воду!!! Це було дуже круто! Молодець П-як!
Пiсля водних процедур ми вирушили до ПХ пiдкрiпитись, зiгрiтись та трохи вбити час, бо до гри лишалось аж 10 годин! Попоïвши ми почали пробивати хату, бо було дуже холодно, а в ПХ цiлий день не висидиш! Продзвонивши декiлька номерiв, ми домовились за однокiмнатну квартиру за 250 грн. на добу. Зрадiвши цiй подiĩ, ми зайшли в магазин та затарилися смачненькими пельменями та iншими нiштяками. Прийшовши за адресою, де домовились знiмати квартиру, зрозумiли, що нам не вiрно вказали всi нюанси)), виявилося, що це не квартира, а комуналка, перероблена пiд мiнi готель з кiмнатами три на три метра i без кухнi)) Ми прозрiли, хер з ним на цю хату, але ж придбанi пельменi, що з ними робити?))) Тим паче, що iнших варiантiв вже не було. Це було жахливо, змерзлi, з пельменями, без варiантiв зворотньої дороги, втомленi… Але щось того дня сталося у Всесвiтi i згодом нам зателефонував один з ранiше набраних нами номерiв i вислухавши пропозицiю щодо квартири умовили власника здати ïï нам до 6.00 наступного дня всього за 300 грн. без паспорту та застави, хоча цiна ïï була вiд 400 грн. мiнiмум на двi доби. Це було неймовiрно, у нас з’явилася любов до життя. Дорогою до квартири ми взяли iз собою одного поодинокого хохла для вписки. Так як нас було п’ятеро, ми звiсно ж роздiлилися, оскiльки розмова була за трьох людей. Зайшовши в один iз типових одеських дворiкiв, ми зрозумiли, що це джекпот! Такоï удачi напевно нiколи ще не було… До квартири йшов окремий хiд (металевi сходи) на другий поверх двоповерхового будинку. По сутi, це була прибудова з верандою. Там було все, що можуть собi побажати замерзлi виïзнi фанати. Одна кімната з чотирма великими лiжками, вай-фай, купа розеток, плазма, котел, а найголовніше – газова плита для пельменiв))). Помившись, пообiдавши та трохи поспавши, ми почали визвонювати наших iнших виïздюкiв “Соляничiв”, якi пробивали виïзд iншими шляхами. Б-р ще був в дорозi з Бiлгород-Днicтровська i повинен був приïхати пiд матч! М-к також ще був в дорозi i також пiд матч приïзджав! Б-с з нашим спiльним другом П-ою вiдгукнулись на нашу пропозицiю вписатись до нас, так як на цей час вони виписалися зi cвоєï зйомноï квартири. Накупивши усiляких нiштякiв, вони вписались до нас i ми до самого вечора за круглим столом розмовляли на рiзнi теми, в основному футбольнi. Десь о шостiй вечора ми пiшли до стадiо. Холод був неймовiрний але нас грiла жага до перемоги, добротноï шизи та палiння деякого пiро. Як завжди, пiд стадiоном всi посховали всю наявну пiротехнiку, зустрiлись з М-ком та Б-ром й усiєю виïзною бандою вирушили на гостьовий сектор. На диво акабiв було не дуже багато як завжди. Шмон був бiльше нiж простий, але всi нашi пронесли що хотiли, хоча у деяких малих багато чого позабирали. Сама гра пройшла швидко, заряди як завжди на висотi, купа спаленоï пiротехнiки на забитий гол. Ми як i завжди витримали емоцiï на забитий гол i лишили все що було на 88 хвилину. Запалили дуже добре, вийшло, як завжди, на рiвнi.
На жаль, команда пропустила на 90+4 хв. i ми сумнi вийшли зi стадiону. Спочатку провели до спрінтера М-ка, потiм провели на нiчну тягу Б-ра, Б-са з П-ою та вписали до них Б-на та П-ого! До речi, коли ïх проводжали, на нас щось там гавкнули жидiвськi кузьмiчi, якi пiсля нашоï чемноï розмови, вибачилися! Пiсля того як усiх провели, я i П-як рушили до нашоï зйомноï хати! Повечерявши, лягли спати, а на ранок виïхали з мiста на бла-бла-карi. В Києвi були приблизно за п’ять годин. Ось такий виïзд. Вболiвайте за “Динамо” Киïв та катайте виїзда!