Суми

Posted on

Нарешті з’явився виїзд в місто, де я ще ніколи не був.
Білети на сидячий експрес були куплені заздалегідь, хоча і була невелика паніка, бо вони швидко розкуплялись. Більше половини поїзда зайняли хохли, але в моєму вагоні всі були спокійними… А в третьому вагоні провідниця ледь не перед кожною станцією погрожувала викликати ментів.  Зрозумівши, що спати я не зможу- пішов робити обхід поїзда. Перший(мій) і другий вагони були тихими(на весь поїзд всього 5 вагонів), в третьому хлопці з Віви трохи галасували, а в четвертому Мотодрезина розпивала Поляну квасову… Трохи з ними посидів, запропонували поїхати з ними в Охтирку. але мені було ліньки. Судячи по інформ.табло, в моєму вагоні колись їхав Кличко BIij8d9MxGw
На якійсь станції один з хохлів десь дістав пакет з вареними раками…Давно я їх не їв HNvIHlQ0ErQ
Приїхали в Суми. Трохи людей одразу йдуть на прогулянку, більшість ж окуповують зал очікування. Хтось куняє, хтось веселиться, один навіть встиг подертись з якимось бомжем.
u8IutGrCHXM
Як тільки я і собі вирішив подрімати, то всі вже зникли, остання компанія з Віви і Бед Бойсів як раз виходила в місто, тому я до них приписався.
Саме місто мені сподобалось. Чисто, охайно, купа дрібних пам’яток по місту, багато фонтанів…
2yzjMwaAXFk
CN4LXya6bls

Ця ж церква на наступному фото
Ця ж церква на наступному фото

c2M-6dKIKwE

68ZT0kmz7Hg
-zuEmCvoIu8
lBWUnBZ-TfY
3H_n3LczMVs
Uqq2kdTageo
NvIY_ckbv3w
Хлопці пішли за продуктами, я ж від них відділився і приєднався до компанії П-ка і ко.
aT-ZS9IqudU

Трохи пройшлись по секондам і чигирями вийшли до якогось кафе, де хтось зміг зігрітись чаєм, хтось поспати а хтось подуріти
AONojkVoPjs
Після цього пішли на обід. Я їсти не хотів, тому одразу пішов в сторону стадіону. Стадіон офігенний
vZzsIiEv0-Q ztLwy4qpk5s
Менти спочатку хотіли показатись суворими і змушували здавати рюкзаки в автозак, але хтось щось сказав, і обійшлось без цих приколів. Наказали робити жорстокий шмон, але нічого такого там не було.
Зустрічаюсь з Соляничами, які їхали басом і спрінтером і йдемо на стадіон.
Половина стадіону забита, інша половина на реконструкції. Виїзних теж немало, як і горючого. Палало на кожному голі, навіть нащось запалили чорну і білу рдг.
0xQzwvO7RW8 1TlUdXdQN0A7nQzznkfRbgAclHBV9ucEce3Wm-i-SIZMkmKCWrcBEm4LDynmIYvp4YP599gKA_mi8 pzzJ_B1lE0gSJ2jTkUIn7Qur0pRo-7f2MwAAiWmmMVzU
Після матчу забираю свої речі і йду на маршрутку, яка їде до виїзду з міста. Трохи заблукав, пробігся за нею і нарешті за містом. Здивувало, що стопило лише 7 людей, включаючи мене. За 15-20 хвилин мене підбирають і везуть на 70 км до Недригайліва. Думав, що це якийсь чигирь, виявилось, що це смт. Від центру до окраїни десь 4 км, і отакий пам’ятник Калнишевському стоїть в центрі міста 0WgbloryfU8
Вийшов звідти, хвилин 10 очікування і мене везуть до Ромнів. Чувак всю дорогу цікавився про фанатизм. Вирішив їхати через Пирятин, бо там “ледь не автобан”. Через 10-15 хвилин прогулянки біля мене зупиняється машина з донецькими номерами, питають куди, і везуть аж до Києва(!!). Пацани виявились нормальними, всю дорогу жартували, та і сепарів ненавидять. “Чудова” дорога не дозволяла мені вирубитись, а спати дуже хотілось. Стакан кави в Пирятині трохи роздуплив, а та сама чудова дорога від Пирятина до Києва пролетіла швидко, вже о 21:50 я був на Харківський. Так закінчився черговий виїзд.
Катайте виїзда!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *