Дніпро

Posted on Updated on

На черговий виїзд банда вирушила різними шляхами. Б-р з П-ком їхали нічним поїздом, В-ня, М-к, Б-н і П-й їхали вранішнім експресом. В нічній тязі були жорстокі виписки, але П-ка це не зачепило. в хюндаї їхало якесь тіло на російській футболці, тому у хлопців теж вистачало веселощів.
Я ж, на фоні хвороби, їхав автостопом. Назад квитка теж не мав, тому сподівався, що в поїзді не піднімуть кіпіш як минулого разу… Поспавши 3 години, швидкий перекус, метро, забита маршрутка до Борисполя, і я на позиції. 20 хвилин, і мене везуть на 100 км майже до Яготина. Всю дорогу їхали мовчки. Висадився десь за кілометр до Яготина, трохи постояв, трохи пройшовся і мене підбирає чувак на Тойоті кемрі, в якій вже сиділи двоє хохлів. Спереду були якісь розмови, ззаду ми трохи подрімали. Пару зупинок і о 15:00 воділа нас висаджує в центрі Дніпра, ображається за небажання платити і їде далі. Я ж одразу зустрічаю тих, хто їхав експресом, і компанією йдемо до набережної, по дорозі спостерігаючи, як лікарі оживили мерця))). На набережній трохи погуляли, пофоткались, зустріли П-ка і пішли в центр на перекус.
8rh6KrB_AVc0Lmb5WdM_GU
Там сиділи десь годину, після чого неквапливо пішли на стадіон. Зустрілись з хлопцями з Д.Ультрас, попили чаю, купили білети, пройшли шмон і зайшли не на гостьовий сектор. Шмон був легкий, проте були одиничні випадки відбору піро. На початку матчу дніпряни демонструють банер, смисл якого приховали їхні ж димовухи. Також вони палили на гол і на початок другого тайму. Ми ж, як завжди, на голи. Після матчу майже всі футболісти кидають нам свої футболки.
fwHGhZcZZ_c7S_9cE47I-Ujb_fueI3QLMQUoVCSQCttEe6zuBAyqP8s7fdSbqIOUjME-GX8-7JYMQ FtyWpR885WkSX7QdBYaV58IUJgDzcbwO0
Поїзд був за годину після матчу, тому швидким кроком йдемо до вокзалу, на півдорозі вписуємось в маршрутку і приїжджаємо на вокзал за півгодини до відправлення. Варто зазначити, що вся банда мала квитки на той самий поїзд…Ну і я на вписці. Хлопці технічно відволікли провідника що дозволило мені спокійно вписатись. П-ий і Б-н були в іншому вагоні, тому довго не засиджувались. А після відправлення поїзда я технічно уникнув двох перевірок, бо хтось таки підняв кіпіш, і одночасно підвищив рівень своєї карми)). Під час перевірки збирався піти погуляти по поїзду, тільки дійшов до тамбуру- назустріч якась бабця. Ну я даю їй дорогу, але вона чомусь не йде. Виявилось, що вона- інвалід, зараз має верхню полицю, а в її купе теж хлопці- інваліди, тобто місцем ніхто не поступився, от вона йшла до начальника поїзда. Розуміючи, що це чудовий шанс побути в тіні під час шмону, я добровільно зголошуюсь допомогти їй нести сумку. Тричі півпоїзда обійшли, вбили годину і врешті-решт, що у неї все добре(знайшли нижню полицю), що у мене(в вагоні почався спокійний вечір). Мабуть почалась масова еміграція, бо в поїзді не було жодного вільного місця, навіть люксу. Тому спочатку проводимо час дружньою “бандівською” розмовою, згодом всі окрім Б-ра повлягались спати, тому я ще з ним трохи провів час за розмовою. А коли і він надумав спати, ми як раз приїхали в Олександрію, де в вагон підсіло двоє фанатів Шахтаря. Підтягнулись і С-нік з С.І., тому ще дві години ми провели за розмовами про старі часи, днр(хлопець родом з Харцизська, і його родина звідти не виїхала), сутички киян та донеччан)), і врешті всі вляглись спати. Навіть Б-ж з С-йом, які теж на вписці, залізли на третю полицю. Я ж її трохи подригав і мені стало стрьомно туди лізти. Тому сів біля В-ні, став йому заважати і він вигнав мене спати на підлогу))). Трохи заснув, і тут Б-р не може знайти свій телефон. Невелика паніка і випадково він знайшовся під моєю спиною)). Знову заснув, і тут провідник вже будить, що за годину Київ. Через півгодини це  знову повторилось. Приїхали, і всі розбіглись по роботам, універам тощо. Ну а я поїхав спати, бо 4-5 годин сну в хворому стані за 2 доби- це все таки мало, але заради перемоги Динамо це того вартувало.
Катайте виїзда!