Львів

Posted on Updated on

Черговий нудний виїзд до Львова не став нудним, бо це ж перший виїзд за 5 місяців.
Втім, це таки Львів, тому вирішивши не приїжджати туди з самого ранку, як завжди, їду до Білої Церкви. Пізній вечір, вузька маршрутка, година шляху, віддавлені ноги, бо я завтикав завчасно підготуватись до виходу)), і трьохгодинне очікування поїзду. За ці три години я встиг понудьгувати, розрядити телефон, повтикати на місцевих алкоголіків в військовій формі, знайти банку енергетика в рюкзаку і майже розгадати візерунок на підлозі залу очікування. Коли туди приїхав, то побачив аж трьох хохлів, але чим ближче до тяги, тим більше зібралось людей. Дехто з них встиг завітати з ревізією до місцевого атб, і потім роздавати конфіскат всім підряд.
1kDRFmt3iuo

В поїзді всі поводили себе спокійно, ну принаймні в моєму вагоні, провідниця була майже нормальною, тому всі спокійно доїхали до Львову.
Приїхавши, одразу поїхав на зустріч з Х.Д. з Мукачева з її подругами. Взагалі, гуляючи містом, не знаходив багато знайомих киян, але було немало кротів. Дехто з киян встиг познайомитись з бельгійцями, але мене це мало цікавило, а дехто встиг по музеям походити. За час прогулянки встигли обійти всі знайомі місця,назаряджати телефони)), обмінятись люб’язностями тощо і не сфотографувавшись біля всіма улюбленого місця.
-nUcABlgxAU zG_PHWqzi24
Після цього я нарешті зустрівся з Соляничами, стандартна процедура вітання, спільне фото, і всім кодлом йдемо до автобуса. Хоч дорога була дуже короткою, проте це не завадило знайти нам на свою голову копів, які були не дуже люб’язними. Може саме через це я вперше заплатив в 3а…
Рівень проходу на стадіон багатьом нагадав Донбас-арену. Тільки там камер схову вистачало для всіх, а тут і місць нема, і з рюкзаками не пускають, проте шмон такий, що можна було РДГ пронести. Через цю тупку ми заходимо за 10 хвилин до початку матчу.

Наш банер на лицьовій лінії.
Наш банер на лицьовій лінії.

Шизіють всі від душі, піро після голів, візуалка з прапорів, наче все добре… Але після нашого піро на нижній ярус випадково полетіло пару іскор, і тут львівська кузьма показала своє лице, хоча і до того вони не вирізнялись адекватністю та і перед стадіоном бузили дай Боже… Перекидування скамом, слиною, фаєрами, то таке, але наважитись зірвати банер- це вже не порядок. Закінчилось все добре, хоч Ч-ба розрізав собі руку, коли ламав сітку між ярусами. Через це було вирішено знімати банери, ховати прапори і  не палити піро на 88 хвилині. Хоч у багатьох були квитки на поїзд за годину після матчу, але всіх на секторі тримали ще 20 хвилин. Ну наче ті, кому треба- встигли на тягу.
vaEmpaYXFfEPFDR62PIwqg4NRLidNsLBU

Моя ж тяга була за три години після матчу, тому я особливо не поспішав. По болотам з іншими пройшовся до ашану і…хвилин 50 тупили на зупинці, бо автобуси проїжджають повз, маршрутки забиті а таксі зайняті. Нас було семеро плюс барабан, вже збирались стопити, але якимось дивом змогли влізти в маршрутку. А далі вбивання часу, обмін враженнями і спокійна посадка. Хоча в одному вагону не хотіли пропускати людей без документів… Зворотній шлях пройшов досить спокійно і тепер всі в очікуванні наступного виїзда попри невизначеність його дати. Катайте виїзда!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *