Інтерв’ю з Солянкою (2 частина)
Сьогодні до вашої уваги інтерв’ю Соляничів, які крайніми приєднались до двіжу: Ю., М. та С.
Ю.
Чим ти займаєшся? Працюєш, навчаєшся?
-Всім привіт. Я один з родини Соляничей. Звати Ю-а. Я навчаюсь та живу у Києві вже чотири роки! Все життя вболівав за Динамо,але ходити на стадіон не було можливості, так як я з іншого міста, яке знаходиться далеченько від столиці. Тому потрапити до Києва було моєю мрією. І ось закінчивши школу я вступив до університету і моя мрія здійснилась!
Коли ти вперше потрапив на стадіон?
-Вперше я потрапив на стадіон у 2012 . Як же багато часу я втратив… Звичайно про сектор і мови не було,тому я, купивши чесно квиток,
потрапив на матч ДК-Кривбас!
Коли і як на сектор вперше прийшов?
-На тому ж матчі я вперше побачив та почув ультрас ДК. І це настільки мене захопило що я просто загорівся стати одним з них! Але я і думки не мав, як туди потрапити, чи можна просто так прийти чи пройти “посвяту” чи мати певні характеристики. Але як потім я дізнався, вистачить твого духу вболівання. Я вивчив всі “заряди” і прийшов на наступний матч вже на сектор . І тоді повністю почав жити цим життям, забувши про кузьму.
А тепер як ти відносишся до кузьми?
-Як я до них відношусь зараз?.. В більшості випадках паралельно. Але мене бісить їх менталітет бидла . Є звичайна спокійна “кузмя”, а є реальне бидло та тупі люди які дозволяють собі не вставати на гімн нашої держави, або не зняти свого сільського “кашкету”. Таких людей треба навчати,радикально навчати…
Як ти дізнався про двіж “Солянка БС”?
-Це насправді дуже довга історія знайомств та зв’язків з людьми. Мене привів туди мій друг, фан Ш-к, можна сказати, презентував мене, вписав у двіж! Як і всі, я розпочав з “перевірки” та успішно пройшовши її став частиною родини.
Зараз, як вважаєш, Солянка вже вважається основою сектору?
-Говорити про “основу сектору” зараз трошки легше,адже ми зробили багато чого для двіжу! Ми допомагали чим могли кожному, хто просив допомоги. Але все ж таки говорити про “основу ” ще рано! Ми молодий двіж! Тому треба ще більше дій від нас! Ще більше ідей! Думаю, багато хто з “основних” довіряють нам,говорять про нас та поважають! Це вже великий плюс! Але нам ще треба працювати та рости! Скоро, гадаю, ми будемо з честю називатися “основою”
Коли пробив перший виїзд? Це було до Солянки чи вже з нею?
-Перший виїзд пробив вже познайомившись з родиною “Солянка”, до цього сам не катав. А з родиною власне і почав! В 2015 році. Це був Луцьк.
Зараз всякі уєфа і фаре побісились через те, що ми начебто пропагандуємо расизм, фашизм тощо. Як ти ставишся до таких новин?
-Тема расизму обговорюється у всьому світі, всі навколо стали настільки толерантні, що не помічають як нац.меншини чинять злочини у них за плечима! Люди, які зібранні на нашій трибуні, це люди, які вірні своїй країні та традиціям. Це люди, які захищають свою країну та поважають її! Наша нація міцна та незламна! Ми ніколи не були ні рабами ні чиєюсь колонією, Завжди перемагали ворогів! Дух боротьби передається з покоління у покоління! Та скільки б еміграційна людина не прожила в Україні, їй ніколи не відчути цей дух, бо він у крові! Неможливо стати українцем, отримавши лише паспорт! Тому нам досить прикро, коли за наші клуби та, ще гірше, збірну грають легіонери. На мою думку, Уефа та інші футбольні продажні мафії ще більші расисти, ніж ми! Адже вони постійно провокують нас! Постійно вигадують штрафи та заборони! Лозунг УЕФА “Ноу ту расизм”- це всього лиш дешева реклама! Їм немає ніякого діла ні до чорних ні до жовтих ні до білих! Лишень до себе і до грошей у них є співчуття.
А як ти зараз відносишся до команди і їх відношення до нас, наприклад після матчу не всі підходять до сектора, чи типу тієї ситуації,
яка була у нас в Луцьку?(В Луцьку ми пішли до готелю, де зупинилась команда, щоб сфотографуватись з гравцями і зібрати трохи автографів для благодійного аукціону, майже всі гравці нас ігнорували, окрім Ярмоленка (Ж-а.))
-Я дуже люблю та поважаю свою команду. Гравці повинні бути для нас “друзями”, тому мене дуже засмучує, коли вони починають ігнорувати нас або відвертатися. Це низько і не правильно! Тому я зовсім не здивований емоціями К-ля у Луцьку,адже команда повела себе жахливо… Я розумію, що вони втомилися і їм ще грати, але, вибачте, а ми ? Ми не втомлюємось!? У сніг і дощ без грошей ми
їдемо будь куди за командою! І я гадаю, що ми варті самого мізеру- оплесків та подяки у нашу сторону від гравців!
Чи може бути таке, що у нас зараз 2 сектора, ми і Родичі, і через це їм ліньки зайві метри ходити? І як ти відносишся на розподіл трибуни?
-Два сектора тут не до чого! Пройти зайві метри? Це смішно! Вони після матчу повинні кілометрів 5 пробігти для профілактики! Щодо Родичів- то нічого не маю проти них, знаю звідки декількох хлопців, та дуже непогано з ними спілкуюсь. Можливо вони трохи радикальніші, але це їх справа
Багато у тебе виїздів? В яких містах був? Які міста найбільше сподобались? В яких містах ще хочеш побувати?
-На жаль, виїздів небагато. Дуже на жаль… Адже виїзд- це щось неймовірне. Я був в Луцьку Полтаві Львові. Найбільше сподобалось? Навіть не знаю… Напевне Львів. Але він мені трошки набрид, бо я у ньому багато раз був. Хотілось би поїхати у Дніпропетровськ.
Як ти ставишся до підтримки молодіжки, ДК-2?
-Я гадаю, що молоді теж потрібна підтримка. Я декілька раз підтримував їх з друзями, вони були дуже вдячні. Кожному потрібна підтримка, кожному від неї приємно!
І наостанок, якісь побажання для сектору…
-Мене влаштовує все окрім “апасних малолеток”. Діти на секторі, які накрутили себе хуліганами та основою- це для мене ненависно. Я гадаю, слід ввести певні обмеження. І також по продажу стафу малолітнім, куди ділось старе добре “за шмот ответишь”?)) Ось і все, дякую за увагу! Любіть Динамо, Любіть Україну, бийте москалів!
М.
Чим ти займаєшся? Працюєш, навчаєшся?
-Навчаюся у школі в одинадцятому класі.
Коли ти вперше потрапив на стадіон?
-Перший раз пішов на стадіон у 9 років, мене повів перший раз на футбол батько.
Коли і як на сектор вперше прийшов?
-Коли пішов- вже не пам’ятаю. Пам’ятаю лише, що мене перший раз привів на сектор мій двоюрідний брат.
До цього ти постійно був на кузьмі?
-На той час так сильно не цікавився футболом, як зараз.
А тепер як ти відносишся до кузьми?
-Якщо кузьма адекватна, то ставлюся доброзичливо
Коли пробив перший виїзд?
– Колись давно я поїхав у Дніпропетровськ до рідних відпочивати, і я потрапив на день матчу ДД-ДК. Я цей матч не вважаю за виїзд. Мій перший раз, коли я пробивав- це була Полтава, фінал кубку в 2014 році.
Як ти дізнався про двіж “Солянка БС”?
-Бачив на секторі двіжуху, серед них були хлопці з мого району, от від них і дізнався.
Зараз, як вважаєш, Солянка вже вважається основою сектору?
-Думаю поки що рано, але Солянка стрімко до цього йде, і я буду допомагати в цьому, щоб нас вважали основою.
Зараз всякі уєфа і фаре побісились через те, що ми начебто пропагандуємо расизм, фашизм тощо. Як ти ставишся до таких новин?
-Якось навіть не замислювався про це.
А як ти зараз відносишся до команди і їх відношення до нас, наприклад після матчу не всі підходять до сектора?
-Думаю що вони занадто горді. А може у футболістів немає бажання підходити ближче до трибуни. Ставлюся як більшість на трибуні.
Багато у тебе виїздів? В яких містах був? Які міста найбільше сподобались?
-Виїздів пробив 8. Побував в таких містах як Львів, Дніпропетровськ, Одеса, Полтава, смт. Комсомольськ. Дуже сподобалося у Львові та Одесі.
В яких містах ще хочеш побувати?
-Однозначно це Олександрія!!!!
Як ти ставишся до підтримки молодіжки, ДК-2?
– Якщо є час- чому б і ні.
І наостанок, якісь побажання для двіжу…
-Бажаю щоб двіж був таким же активним. І найголовніше- це мирного неба над головою.
С.
Чим ти займаєшся? Працюєш, навчаєшся?
-Працюю в ресторані Пап’є-маше.
Коли ти вперше потрапив на стадіон?
-В 2010 році на матч Динамо-арсенал.
Коли і як на сектор вперше прийшов?
-В 2011 році на матч Динамо-Зоря.
Коли пробив перший виїзд?
-В 2013 році, в Луцьк.
Багато у тебе виїздів? В яких містах був?
-7 виїздів. Двічі Львів, Луцьк, Кіровоград, Полтава, Комсомольськ, Дніпропетровськ. Найбільше сподобалось в Полтаві і Львові.
В яких містах ще хочеш побувати?
-Донецьк, Одеса, Запоріжжя
Як ти відносишся до кузьми?
-Це звичайні люди, які просто прийшли подивитись футбол.
Як ти дізнався про двіж “Солянка БС”?
-Від Б-ки.
Зараз, як вважаєш, Солянка вже вважається основою сектору?
-Можу сказати, 50\50.
Зараз всякі уєфа і фаре побісились через те, що ми начебто пропагандуємо расизм, фашизм тощо. Як ти ставишся до таких новин?
-Бути білим- значить жити вічно!
А як ти зараз відносишся до команди і їх відношення до нас, наприклад після матчу не всі підходять до сектора?
-Нормально відношусь…
Як ти відносишся на розподіл трибуни?(Родичі, WBC)
-Мені здається, краще дивився сектор, коли всі разом стояли…
Як ти ставишся до підтримки молодіжки, ДК-2?
-Коли є час- можу сходити підтримати.
І наостанок, якісь побажання для двіжу…
-Побільше всім виїздів, щоб кожен пробив золотий сезон… І щоб ми швидше зробили свій банер))
Розуміючи, щоб під наступну категорію я не підходжу, вирішив і свої відповіді вписати в цей запис. Хоч я і не такий “крайній” в двіжі, після мене ще були люди. Одразу кажу, я не сам у себе брав інтерв’ю, це зробила людина, яка буде в наступній, третій частині. Отже…
Ж-а
Чим займаєшся? Працюєш, навчаєшся?
-Працюю в ресторані “Мафія” менеджером по доставці.
Як ти вперше потрапив на стадіон?
-Вперше це було в 2004 році. Мамі дали на роботі квитки, і я з татом пішов. Це, як би це було не смішно, був не матч Динамо, а матч арсеналу. Я навіть пам’ятаю, що вони тоді грали з Металургом Д. і виграли 2:1. На Динамо вперше сходив здається весною 2005 року. Це був матч Динамо- Металург М.(2:0). В ті дні в Києві було євробачення, тому на цей матч був безкоштовний вхід. Потім був фінал КУ 2005
року.
А на сектор коли і як потрапив?
-В 2011 році, кубкова гра з арсеналом, коли ще в першому таймі з сектору викидували стюардів а в другому таймі не було електрики. Привів однокласник, казав типу “там краще ніж на звичайних секторах”, ну гаразд, пішли… Мені сподобалось. Після цього дуже рідко пропускаю домашні матчі.
Відійшовши від пасивного перегляду, як ти тепер відносишся до тих, хто приходить на матчі аби випити пива, поїсти насіння тощо?
-Ну якщо людям цікаво прийти, щоб набухатись чи покричати типу “Динамо *щось там не хороше*”, коли гра не йде, то нехай вони краще вдома сидять з таким відношенням.
Один з важливих елементів підтримки команди- підтримувати не тільки вдома а і на виїзних матчах. Коли ти пробив свій перший виїзд і
скільки їх у тебе зараз?
-Перший виїзд був 12.04.2013 року до Львова. Зараз у мене 22 виїзда.
В яких містах був? Де найбільше сподобалось?
-Рахуємо: 6 разів у Львові був, 3 рази в Запоріжжі, 3 рази в Дніпропетровську, 3 рази в Луцьку 2 рази в Одесі, 2 рази в Полтаві, по разу в Донецьку, Харкові і Комсомольську. Львів вже приївся, тому туди у мене найнудніші виїзда, Запоріжжя- діра, в Одесі сподобалось…
В яких містах, де ще не був, хочеш побувати?
-В Ужгород хочу, в Чернігів. Дуже хочу в Харків, хоч я там вже був.
А Олександрія?
-Таке щось…
Ти знаходишся в двіжі “Солянка БС”. Як ти про нього дізнався? Хто привів?
-Восени 2014 року проводився традиційний турнір по футболу серед фанатів, кубок Віража. Це було вперше, що він був відкритий, тож я написав в коментарях типу “хочу грати, візьміть в команду”. Написав мені Ш-к, з яким я був разом ще в попередньому двіжі, Дім культури, типу “давай з нами, там хороші пацани, але не вистачає воротаря”. Прийшов, познайомився, непогано тоді зіграли, хоч і не вийшли з групи. Потім разом з ними катнув виїзд в Запоріжжя в кінці листопада, і вони мене знову запросили зіграти з ними на наступному кубку Віража. Після цього мене прийняли в банду.
Як оцінюєш успіхи Солянки?
-Ну ми стараємось робити більше креативних ідей, стікера наприклад, допомагаємо основі, наприклад великий банер на матчі з Шахтарем, який ми теж допомагали малювати, там ще щось, якісь важливі дрібниці. Тобто до кінця цього сезону або до наступної зими, я думаю, ми вже будемо вважатись одним із основних двіжів.
Твоє відношення до уєфа і інших толерастів типу фаре?
-Ну тут коротко: уефа- мафія))
А відношення команди до вболівальників? Твій погляд на цю ситуацію, коли команда не дякує нам за підтримку?
-Зараз такий час, що більшість футболістів грають за гроші. Є, звичайно, гравці, які вірні команді, з якими хороші відносини, таких я поважаю. А всяких іноземців, які сюди чисто за грошима їдуть, я не люблю. Хоча, є і деякі іноземці, яких я поважаю.
-Рік назад відбувся розкол сектору і частина ОФ-щиків перейшли на інший сектор і назвали себе “Родичі”. Твоє ставлення до розпаду? І, як думаєш, чи вплинуло це на кількість людей на секторах WBC?
-Ну я не знаю істинні причини розпаду, тому не можу коментувати це. Думаю, що розпад- це негатив, бо ми- одна сім’я, ми маємо бути разом. А кількість…Зараз приходить безліч нових людей, вони теж додають масовість. Хотілося б, що масовість перетворювалась в якість. Поки що, успіху не має в цьому плані, на мою думку.
Якби ти міг вибрати між якістю і кількістю, щоб ти вибрав?
-Якість.
Чому?
-Бо коли приходить 2-3 тисячі людей, але більшість з них весь матч стоїть з небезпечним виглядом, фоткається, задротиться тощо, то від такого мало смислу. А якщо буде 150-200 людей, які весь матч рвуть голосові зв’язки заради команди- то це краще за тисячі модників.
Система клубу має і молодіжну команду, і ДК-2. Підтримка саме цих команд важлива?
-Думаю так. Все таки, там грає саме наша молодь. Я думаю, їм приємно грати, коли трибуни женуть їх вперед.
І наостанок, якісь побажання до двіжу…
-Хочу, щоб Солянка росла, щоб ніхто з неї не пішов, навпаки, щоб прийшли нові люди. Щоб ми стали повноцінним двіжем зі своїм банером… А сектору загалом- щоб по менше всяких “зальотчиків” було.
